Вступ
У основній методичній літератури однією з головних проблем в наш час є робота над лексикою. Недостатній словниковий запас викликає почуття невпевненості в учнів та небажання говорити іноземною мовою, адже виникає боязнь бути висміяним та непочутим. Тому однією з основних задач на уроці є розширення словникового запасу учнів.
Лексика в системі мовних засобів є найважливішим компонентом мовленнєвої діяльності: аудіювання й говоріння, читання й письма. Це визначає її важливе місце на кожному уроці іноземної мови, тому формування в учнів лексичних навичок постійно перебуває в полі зору вчителя. Його завдання полягає в тому, щоб досягти повного засвоєння учнями програмного лексичного мінімуму й тривалого закріплення в їх пам'яті активного словникового запасу на різних етапах навчання.
Завдання практичного оволодіння іноземною мовою потребує пошуку шляхів удосконалення як методики надбання мовленнєвих умінь та знань, так і великої уваги до організації мовного матеріалу. У методичній літературі висвітлюється низка питань, пов'язаних з роботою над лексикою. Саме це і обумовлює актуальність проблеми.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що для нашого суспільства важливо виявити способи семантизації іншомовної лексики саме в основній школі. Адже самі в цей період дитячого розвитку важливо заложити основні знання.
Об’єктом дослідження є процес формування лексичних навичок на основному ступені навчання.
Предмет дослідження – способи семантизації лексики іншомовної лексики у основній школі.
Мета дослідження – проаналізувати, узагальнити і осмислити досвід навчання іншомовної лексики.