Раннє виявлення музичних здібностей дитини є показником її музичної обдарованості. Однак не слід вважати, що відсутність ранніх виявів є свідченням відсутності й музичних здібностей. Виявлення музичних здібностей залежить не тільки від вроджених задатків, а й від культурного середовища, музичного оточення. У багатьох дітей музичні здібності вперше починають розвиватися лише в школі.[12]

Залежно від конкретної музичної діяльності, якою займаються учні (сприймання, виконання, творчість), їм необхідні й інші музичні здібності. Наприклад: здатність до сприймання музики включає (крім основних музичних здібностей), здібності до диференційованого сприймання.

Музично-творча діяльність учнів виявляється в імпровізації пісенних мелодій, придумуванні не складних музичних мотивів, інсценування сюжетів пісень, пластичному інтонуванні музики, складанні елементарних танців, створенні ігор-драматизацій, темброво-ритмічних супроводів, тощо. Музикальність дітей значною мірою визначається розвитком музичного слуху, під яким розуміється здатність до такого сприймання звучань, яке відповідає специфічним особливостям виду людської діяльності.