Процес навчання співу потребує уваги не лише з боку музичного керівника, а й з боку дітей. Адже під час співу діти вчаться:

• стежити за своїм диханням, за правильним звукоутворенням та дикцією, чистотою інтонації, за ритмічним малюнком пісні тощо;
• прислухатися до виконання мелодії на фортепіано;
• порівнювати свій спів зі співом інших;
• злагоджено виконувати пісні під час колективного співу. Щоб розв’язати ці завдання, музичному керівникові знадобляться знання певних методичних прийомів, зокрема:
• застосування диригентського жесту під час роботи з дітьми над темпом та динамікою твору;
• показ напрямку руху мелодії за допомогою руки;
• виконання вокальних вправ та поспівок для покращення чистоти інтонування, для формування правильного звукоутворення та дихання;
• виконання різних ігрових вправ на покращення дикції та відчуття ритму.

Послідовність розучування нової пісні. Як правило, на кожному музичному занятті у школі діти виконують 2–3 пісні. Але перш ніж розпочинати розучувати нову пісню, музичний керівник має обов’язково виконати з дітьми вправи для розвитку голосу і слуху. І лише після цього можна розпочинати розучувати нову пісню. Нова пісня розучується з дітьми у три етапи — упродовж 6–7 занять.[25]

Перший етап — це ознайомлення дітей з новою піснею (перше заняття):

• вступна бесіда, ілюстрація пісні за допомогою наочних засобів;
• виразне і емоційне виконання нової пісні педагогом;
• бесіда з дітьми після ознайомлення з піснею, аналіз пісні;
• повторне виконання нової пісні педагогом.

Другим етапом в розучуванні нової пісні є оволодіння дітьми співацькими навичками (друге, третє, четверте та п’яте заняття). Для цього музичному керівникові потрібно: