1.2 Макроконцепт «PERFECTNESS» і основні принципи його вербалізації та структуризації

           Когнітивна лінгвістика рухається вперед, відкриваючи все більші горизонти в області мовної картини світу. Одним з відкриттів став макроконцепт, що відрізняється від простого концепту своєю структурою, емоційної і лексичної насиченістю. Трансформація концепту в макроконцепт здійснюється завдяки наповненню його автором особливими, індивідуальними поняттями, асоціативними полями і новими когнітивними відтінками, не властивими іншим носіям мови. Відповідно, саме в ньому фіксується і відображається авторське ставлення до соціокультурної реалії або цінності, що, в кінцевому рахунку, складає специфіку його лінгвоментальності.

           Як відомо, когнітивна лінгвістика досліджує проблеми співвідношення мови і свідомості, роль мови в концептуалізації та категоризації світу, в пізнавальних процесах та узагальненні людського досвіду, зв’язок мислення з мовою і форми їх взаємодії. При цьому мова розглядається як засіб доступу до мисленнєвих процесів. Саме в мові фіксується досвід людства, відбивається його мислення; мова – пізнавальний механізм, система знаків, специфічно кодифікує і трансформує одержувану людиною інформацію про світ. Сучасна когнітивна лінгвістика розвивається в декількох напрямках, одним з яких є семантико-когнітивний підхід. Він полягає в дослідженні співвідношення семантичного простору мови з концептуальною сферою народу, співвідношення мовних процесів з когнітивними. На думку авторів цієї концепції, З .Д. Попової та І. А. Стерніна, вивчення семантики мовних одиниць дозволяє отримати доступ до змісту концептів як розумових категорій.

           Концепт може бути вербалізованим різними засобами (лексичними, фразеологічними, синтаксичними та ін), систематизація та семантичний опис яких дозволяють виділити когнітивні ознаки і когнітивні класифікатори, які можуть бути використані для моделювання концепту. [2; 21].