Вступ

       В останні роки особливої актуальності набуло питання гендерної рівності. Значною кількістю досліджень встановлено те, що з самого початку не існує відмінностей між хлопчиками та дівчатками, що саме соціум стериотипізує поведінку жінки й чоловіка. Тобто відмінності між чоловіком та жінкою залежать від життєвої ситуації, а не фізичної приналежності. З плином часу фактор психічної статі став відігравати дуже вагому роль в характері особистості. До понять «фемінність» та «маскулинність» добавилось ще одне поняття, третя складова – «андрогіннісь». Тобто людина, якій притаманні риси і чоловічої, і жіночої статі. Необхідність появлення цього поняття була пов’язана зі зміною суспільного устрої. Тобто жінки отримали більше прав, вони стали на рівні з чоловіками, і щоб якось пристосуватись до змінених умов у жінок почали з’являтися чоловічі риси, а у чоловіків – жіночі. Взагалі андрогін – це люди, які дуже добре можуть пристосуватися до оточуючих умов.

     Поняття механізмів психологічного захисту було вперше використано в роботі З.Фрейда «Захисні нейропсихози». В його уявлені механізми психологічного захисту – це неусвідомлені реакції, які захищають індивіда від таких неприємних емоцій як тревога та почуття провини, тобто це его-захисні тенденції, які викривляють чи ховають погрожуючі імпульси від людини. Вони є вродженими і запускаються в екстремальній ситуації, знижуючи внутрішній конфлікт.

     Слід зазначити, що питаннями механізмів психологічного захисту займалися такі науковці як З.Фрейд, А.Фрейд, Р.Плутчик, Р.М.Грановська, Г.Келлерман, І.М.Нікольська, С.Менуос, Е.А.Костнадов, Т.С.Яценко та інші.

     Постає питання: яким чином пов’язані гендерні категорії та механізми психологічного захисту. Це питання в сучасній психології майже не вивчене. Саме цією сукупністю факторів зумовлено вибір теми: генднрні особливості механізмів психологічного захисту у студентів.

      Об’єктом дослідження є психоемоційна сфера студентів юнацького віку.

      Предмет: механізми психологічного захисту студентів у їх взаємодії зі структурно-особистісними якостями відповідно до гендерної належності.