Стосовно структури особистості висловлювали думки такі вітчизняні вчені як: Рубінштейн С.Л., Лазурський, Додонов Б.І., Ананьєв Б.Г., Платанов К.К., Лурія А.Р., Ковальов, Леонтьєв О.М., Костюк Г.С. та інші. Крім цього цією темою займалися З.Фрейд, Ф.Адлер, К.Г. Юнг, Р.Кеттелл, Г.Айзенг, МакКрей Коста та інші. Зазвичай до структури особистості Вітчизняні вчені включають здібності, темперамент, характер, вольові якості, емоції, мотивацію, соціальні установки [9].

        Здібності – це набуті протягом всього життя схеми дій, які основані на знаннях, вміннях та навиках.

        Темперамент – це структурний компонент особистості, який включає в себе психодинамічні властивості.

        Характер – також структурний компонент особистості, який складається з сукупності унікальних рис, які визначають звичні форми поведінки і забезпечує цілісність та єдність особистості.

        В свідомості більшості людей слово «воля» виступає як синонім вольової регуляції. Взагалі вольова регуляція – це здібності людини долати труднощі, які виникають.

        Мотивація займає також вагоме місце в структурі особистості та є одним з основних понять, які використовують для пояснення рушійних сил поведінки та діяльності людини [22].

        Соціальні установки – це певний стиль поведінки в певній ситуації, які диктуються соціумом.

        1.2. Емоції та їх зв’язок з механізмами психологічного захисту

        Емоції – це психічний процес, який забезпечує відображення в формі безпосереднього безпристрасного хвилювання, а також регулювання психічної діяльності [18].

        Функції емоцій – це вузьке природне призначення, робота, яку виконують емоції в організмі, а їхня роль (узагальнення значення) – це характер і ступінь участі емоцій у чомусь, зумовлена їхніми функціями або ж їхній вплив на щось, крім їхнього природного призначення. Роль емоцій може бути позитивною й негативною та оцінюється саме з особистих позицій: заважає емоція, яка виникла, чи сприяє досягненню мети, порушує чи ні здоров’я людини тощо