ВИСНОВКИ

Ранній вік є одним із ключових у житті дитини. За цей час дитина оволодіває прямою ходьбою, предметна діяльність стає провідною у психічному розвитку, а мовлення – засобом спілкування, зароджуються ігрова та зображувальна діяльність, розвиваються різні форми спілкування з дорослими та однолітками, інтенсивно формуються новоутворення у пізнавальній та особистісній сфері малюка. Дитина не лише оволодіває прямим ходінням, а і впевнено, спритно рухається. Вона не тільки засвоює мовлення, але і застосовує складну гру особових займенників. Вона вже вміє любити і боятися, виявляти свою особистість, демонструвати, на що здатна.

Гра надає позитивний вплив на формування взаємодії та взаємовідносини дітей. Ігри знімають психологічнібар’єри, вселяють упевненість у власних силах, покращують спілкування дітей з однолітками та дорослими. Гра є рушійною силою розвитку дитини. Гра – різноманітна і багата сфера діяльності дітей. Ігри – уроки життя. У ході гри діти не тільки виконують ігрові дії, а й виявляють ставлення до партнера по грі. Це ставлення зумовлене, з одного боку, роллю, а з іншого – особистісними відносинами дітей.

Найважливішою передумовою ігрової діяльності дитини є порівняння і ототожнення нею своїх дій з діями дорослого, особистість і дії якого вперше стають для неї зразком не лише об’єктивно, а й суб’єктивно. Мотиви гри містяться у її змісті. Дитину цікавить не так результат, як процес гри. Водночас гра втілює активне прагнення дитини до певної мети, виражає її здатність оперувати предметами, спілкуватися, налагоджувати стосунки з ровесниками тощо. Усе це зумовлює результативність гри, яка виявляється у пізнавальних, емоційних та інших надбаннях, що дитина накопичує, здобуває під час ігрової діяльності.