інтерпретується дитиною як не рішучість, слабкість волі або як відсутність поваги, не розуміння з боку сім’ї. Таким чином, батьки стоять перед вибором:подбати про власний спокій і утримувати дитину від самоствердження чи дати підростаючій особистості певну свободу, щоб вона могла розвиватись, учитись на своїх досягненнях і помилках.

Щоб зберегти психологічний контакт із старшокласниками, батьки повинні враховувати дорослішання дітей, відмовляючись від авторитарних методів виховання навіть якщо вони здавалися раніше успішними.

Ліберальний стиль виховання характеризується наданням повної самостійності дітям. Ліберальне ставлення батьків, здається, могло б сприяти успішному самовизначенню і формуванню відповідальної позиції особистості. Але для цього особистості потрібно вже мати чітку систему власних орієнтирів: цілі, принципи, морально-етичні еталони, тощо. Оскільки суб’єктивна картина світу в підлітковому віці лише формується, то підлітки потребують допомоги для орієнтиру  в складному і мінливому світі. Якщо цю функцію не виконують батьки, вони шукають інших авторитетів, які часто суперечать один одному. Невизначеність суб’єктивних орієнтирів знижує самооцінку особистості, породжує почуття безпомічності, неспроможності знайти свій шлях у житті. І в таких умовах ліберальна позиція батьків сприймається підлітками як відстороненість, байдужість, навіть як егоїзм. Отже, надання підліткам надмірної свободи так само небезпечне для становлення їх особистості, як надмірне її обмеження.

Демократичний стиль виховання. Особливістю цього стилю взаємин є тверде, послідовне і водночас гнучке виховання. Батьки завжди пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують їх обговорення з підлітком; влада використовується лише в міру необхідності; у дитині цінується як слухняність так і незалежність; батьки встановлюють правила і твердо втілюють їх в життя, але не вважають себе безгрішними: вони прислухаються до думки дитини, хоч і не діють виключно відповідно до її бажань. Цей стиль виховання найбільшою мірою сприяє розвитку в дитини самостійності, активності, ініціативи і соціальної відповідальності.

Як позбавитися від настирливого контролю батьків?

Вони як і раніше запитують, чи тепло ви одягнулися, чи добре поїли, а іноді тикають носом в немитий посуд і розкидані речі у вашому власному домі. Крайні прояви батьківської любові часто виражаються у відвертій маніпуляції, яка маскується під турботу і занепокоєння. Затягнутися це може на довгі роки, якщо доросла дитина одного разу не скаже "стоп!" Як позбавитися від настирливого контролю батьків, не втративши нормальних відносин?

Кохання або страх?

Витоки надмірної батьківської опіки легко розпізнати.