Для зручності аналізу доцільно поділ річних приведених витрат З на три групи: енергетичні витрати, витрати на обладнання, витрати на обслуговування і ремонт. Такий розподіл класифікує види витрат у залежності від природи факторів, їх визначальних. 
     Витрати на обслуговування залежать від потужності холодильної системи і ступеня автоматизації, які визначають норму обслуговування (людина на одну машину). Зі зменшенням потужності і підвищенням ступеню автоматизації норма обслуговування знижується. 
     Отже, за охопленням факторів, що впливають на ефективність холодильної системи, річні приведені витрати дійсно відповідають вимогам інтегрального критерію оптимізації (цільової функції). Однак в абсолютному вираженні вони не можуть бути використані через їх непорівнянності для різних холодильних систем і навіть для однієї холодильної системи при різних вихідних даних. Тому в якості критерію оптимізації прийняті питомі річні приведені витрати З 0, тобто абсолютні витрати З, віднесені до виробленому системою за рік холоду Q?. При порівнянні показників двох ХС за допомогою питомих приведених річних витрат (або вартості вироблення холоду) З 0 = З / Q? враховують різницю в «річному обсязі продукції». Річний економічний ефект Е г при експлуатації однієї холодильної системи в зіставленні з обраним аналогом виразиться наступним простим рівнянням: 

                                           Е р = (З01 - З02) · Q 2+ 2,                                    (1.7)

де індекси 2 і 1 відносяться відповідно до розглянутої холодильної системи і до обраної для порівняння. 
     Для більш широких узагальнень виявилося доцільним привести річні приведені витрати до безрозмірного вигляду, вводячи додатковий дільник, що виконує роль масштабу витрат, а саме тарифну вартість електроенергії? Е.. Тоді величина