•                 поширення інформації про ініціативи співпраці.

4. Актуальний розвиток відносин між ЄС та Ізраїлем

Ізраїль є підписантом Генеральної угоди з торгівлі і тарифів від 1962 року, а також одним з перших членів Світової організації торгівлі (СОТ) з 1995 року. Він взаємодіє з усіма країнами-членами СОТ в рамках режиму найбільшого сприяння. І за весь час такої взаємодії Ізраїль не був ні відповідачем, ні позивачем в жодній суперечці в рамках СОТ, а отже і в рамках відносин з  країнами-членами ЄС в тому числі.  Але, все ж таки, існує одна проблема економічного характеру між ЄС та Ізраїлем, що має політичне підґрунтя. Суть даної проблеми полягає в тому, що у 1998 році між ЄС та Ізраїлем відбулася суперечка з питання походження товарів. Дана суперечка була пов’язана з тим, що ЄС вважає палестинські території єдиними цілим, відмінним від Ізраїлю, окупація цих територій вважається незаконною. Це означає, що Ізраїль не може експортувати через ринки ЄС під ізраїльською маркою продукти, вироблені на палестинських територіях чи в Ізраїльських поселеннях на цих територіях, з чим Ізраїль не погоджується. І аби змусити змінити Ізраїль  таку свою політичну позицію, ЄС періодично намагався використовувати економічні мотиви і стримуючі торгівельні засоби, але насправді ЄС лише погрожував, а на практиці жодна погроза виконана не була, що говорить про те, що, все ж таки, політичні тертя між ЄС та Ізраїлем практично не впливають на економічні відносини між ними.

Наразі ЄС є найбільшим торговим партнером Ізраїлю. І хоча ще до 1990-х рр. економіка Ізраїлю вважалася недостатньо відкритою, бо національні виробники були захищені від конкуренції імпортної продукції розвиненою і жорсткою системою тарифних обмежень, на сьогоднішній день Ізраїль володіє відритою економікою, оскільки проведена лібералізація зовнішньої торгівлі, в тому числі шляхом підписання Євро-середземноморської угоди, привела до скасування мит та багатьох кількісних і адміністративних обмежень.

Більше того, після підписання Угоди  між ЄС та Ізраїлем для обох Сторін було заборонено практику використання різноманітних технічних бар'єрів (у тому числі стандартів, вимог безпеки, правил пакування, маркування, реклами та ін.), широке застосування якої мало місце в Ізраїлі.