зводить до зменшення надходження сонячного світла і теригенного матеріалу, біомаси, кількості видів організмів. Циркумконтинентальні структури розташовані в океані, огинаючи континенти. Циркумокеанічні структури проявляються в збільшенні континентальності вглиб материка, в зменшенні кількості морських солей, що потрапляють на материк з атмосферними опадами. Циркумокеанічна структура проявляється на суходолі (та в атмосфері) залежно від віддаленості від Океану
В четвертому розділі висвітлені загалні ознаки та регіональні прояви висотної поясності. В горах із збільшенням висоти відбувається зміна природних комплексів, певною мірою аналогічна послідовності зміни природних зон у напрямку на північ (у північній півкулі), або на південь (у південній півкулі). Ця закономірність диференціації географічної оболонки називається висотною поясністю. Її причина — зменшення радіаційного балансу (Rб) з висотою. Хоча сумарна радіація збільшується, тому що зменшується потужність і густина атмосфери, вміст водяної пари і пилу, але ефективне випромінювання поверхні з висотою також значно збільшується, внаслідок чого знижується температура повітря. Вертикальний термічний градієнт в сотні разів перевищує горизонтальний (широтний), тому протягом кількох кілометрів по вертикалі відбуваються зміни природних комплексів, рівноцінні переміщенню з екватора у зоні полярних пустель. Увесь спектр температурних змін від екватора до полюсів уміщується у гірському хребті — висотою 7-8 км, розташованому в екваторіальних широтах. Формування висотної поясності протікає на фоні широтної гідротермічної зональності. Кожній природній зоні властивий свій тип висотної поясності, який характеризується кількістю висотних поясів, послідовністю їх розташування, висотними межами.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ