Якщо аналізувати досвід країн з розвиненими ринковими відносинами, то він свідчить про те, що вміло сформована облікова політика сприяє достовірному визначенню фінансового результату, оподаткованого прибутку і потребує правильного оформлення облікової інформації та повного розкриття її у фінансовій звітності. Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що створення облікової політики на підприємстві - дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов'язання згідно з розробленою ними обліковою політикою. Це вимагає від підприємства більш зваженого підходу до розробки облікової політики, яка відповідає специфіці його роботи. Сьогодні дедалі більше спостерігається формальний, вузько-спрямований підхід до формування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до загальних вимог П(С)БО та зовнішніх користувачів.

Окреме місце в обліковій політиці займає питання організації обліку на підприємстві, яке включає такі основні елементи:

- тип організаційної структури апарату бухгалтерії (простий, лінійно-штабний, комбінований);

- форма ведення фінансового обліку;

- організація та ступінь деталізації внутрішньогосподарського (управлінського) обліку;

- відбір облікових номенклатур тієї інформації, яка потрібна для відображення об'єктів бухгалтерського й особливо управлінського обліку;

- визначення форм і змісту альбомів первинних документів, облікових регістрів, звітності, графіків документообороту, бухгалтерського діловодства;

- обрання оптимального варіанту комплексу взаємопов'язаних, сумісних засобів обчислювальної й оргтехніки, програмного забезпечення, вирішення інших важливих питань, пов'язаних з упровадженням системи «людина - машина - середовище»;