По передільний метод обліку витрат має у різних галузях свої особливості. Вони пов'язані з особливостями технології та організації виробництва й незавершеного виробництва. Наприклад, на підприємствах чорної металургії повний технологічний цикл складається з таких виробництв - доменне, сталеве, прокатне. Перші два переділи виготовляють напівфабрикати - чавун, сталь, які переробляють на наступному; переділі, і лише третій переділ (прокатний) випускає готову продукцію [54, c. 334].

В усіх випадках синтетичний облік ведуть на рахунку 23 «Виробництво». Аналітичний облік обмежують переділами та фазами. На дебеті рахунка 23 «Виробництво» відображають прямі витрати. Усі непрямі витрати обліковують на: рахунках 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» в цілому по підприємству, а потім розподіляють пропорційно параметрам, які найбільш відповідають тій чи іншій галузі. Після зведення витрат розпочинають калькулювання собівартості продукції. Для цього визначають незавершене виробництво по кожному переділу або фазі технологічного процесу, оцінюють його за галузевими рекомендаціями та згідно з чинним законодавством про оцінку ресурсів.

Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об'єктами обліку при цьому методі є окремі замовлення. До таких виробництв належать судно-, турбо-, авіабудівні та інші виробництва.

Кожному замовленню надають окремий номер, який зазначають в усіх документах про витрати на це замовлення.

Синтетичний облік ведуть на рахунках23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», а для аналітичного обліку відокремлюють по кожному замовленню прямі витрати й по кожному виду витрат - непрямі. Непрямі витрати щомісяця розподіляють між замовленнями. Фактичну собівартість окремих замовлень (виробів, робіт, послуг) визначають або після передачі на склад, або перед здаванням замовнику безпосередньо.