У загальному випадку порядок вибору типу очисних пристроїв і фільтрів визначається наступною схемою: виявлення характеристик викидів (температура, вологість, вид і концентрація домішок, токсичність, дисперсність і т.п.); визначення типу очисного  чи пристрою фільтра по витраті газу, необхідної ступеня очищення, можливостей виробництва й інших факторів; оцінка робочої швидкості газів; техніко-економічний аналіз можливих варіантів очищення; розрахунок параметрів очисного пристрою; проектування і вибір очисного чи пристрою фільтра.

При виборі засобів для очищення викидів в атмосферу варто мати на увазі наступні особливості:

     сухі механічні способи і пристрої не ефективні при видаленні дрібнодисперсної і  пилу, що налипає;

     мокрі методи не ефективні при очищенні викидів, у яких містяться погано сліпаються й утворять грудки речовини (наприклад, цемент);

     електроосаджувальні не ефективні при видаленні забруднень з малим питомим опором і погано заряджаються електрикою;

     рукавні фільтри не ефективні при очищенні викидів із що налипають і зволоженими забрудненнями;

     мокрі скрубери не застосовні для роботи поза приміщеннями в зимових умовах.

Останнім часом  особливу актуальність здобуває проблема забруднення атмосфери вихлопними газами ДВС. Поліпшити екологічні показники можна за рахунок:

-         удосконалювання конструкції і режиму експлуатації ДВС;

-         заміни бензинових ДВС на дизельні;

-         перекладу ДВС на використання альтернативного палива (стиснутий чи зріджений газ, метанол і ін.);

-         застосування нейтралізаторів  газів, що відробили.

Паливна економічність автомобіля підвищується головним чином за рахунок удосконалювання процесу згоряння. Додатковими резервами є: зменшення маси автомобіля, поліпшення аеродинамічних показників, зниження опору фільтрів і глушителів і т.д.