Забруднення земель буровим шламом та породою тимчасових відвалів;
Забруднення земель паливно-мастильними матеріалами;
Ерозія ґрунтів що порушені геологорозвідувальними роботами.
2.2. Вплив гірничих розробок на повітряний басейн
2.2.1. Забруднення атмосферного повітря при розробці родовищ корисних копалин
Колосальна маса повітряної оболонки Землі, а вона складає 5,2х1015 т. і збалансованість природного кругообігу в біосфері її газових компонентів, створюють ілюзію невичерпності ресурсів атмосферного повітря. Однак, якщо характеристику невичерпності повітряних ресурсів оцінювати з урахуванням необхідності збереження природної якості атмосфери, ця ілюзія зникає.
Вже починаючи з ХІХ ст. по мірі розвитку промисловості, а потім енергетики і транспорту газовий баланс в атмосфері починає порушувати. Ці порушення виражаються в першу чергу в збільшені вмісту СО2 в повітряному середовищі, є головним чином спалювання, причому об′єми спалювання з кожним роком збільшується, мінерального палива. Підраховано, що на спалювання різного виду палива за рік використовується 23% кисню, що продукується в процесі фотосинтезу.
Збільшення вмісту в атмосфері молекулярного і зв′язаного азоту також відбувається в основному за рахунок надходження в повітряну сферу оксидів азоту, що утворюються при спалюванні мінерального палива в теплових двигунах.
Окрім газового забруднення спостерігаються неухильне „запилення” повітряного середовища – збагачення її аерозолем.