Основними відходами виробництва геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин є гірські породи, представлені уламковою чи дрібнодисперсною масою, водою і газоподібними продуктами (схема2.2.).

Найбільшу масу твердих відходів представляють розкривні породи. Маса  їх у кілька разів перевищує кількість  корисних копалин, що добуваються. Основною причиною виникнення таких відходів є спільне їх залягання з основною корисною копалиною.

Перехід розкривних порід з відходів гірського виробництва в корисні копалини залежить не тільки від їхнього мінералогічного складу, але також від повноти і комплексності розвідки родовищ і ряду технологічних і організаційних заходів.

Економічна ефективність від заходів, що попереджають локальне забруднення повітряного середовища "Э₁", може бути визначена за наступному виразом:

Э₁ = У+Д-З ,

де  У - розміри  річного збитку, що запобігається, від забруднення повітряного середовища, руб., Д - річний додатковий доход від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства при реалізації противозабруднюючих повітря заходів, включаючи рентабельну утилізацію забруднюючих речовин (для гірських підприємств, зокрема  метану), грн., З - приведені витрати на  чи запобігання зниження забруднення повітряного середовища, грн. При "З"  чи більше дорівнює У+Д противозабруднюючих заходи  стають економічно неефективними, однак вони можуть бути соціально виправданими.

На даний час не має можливості дати порівняльну кількісну оцінку впливу на навколишнє середовище гірничого виробництва та інших видів діяльності людини, оскільки відсутні науково-методичні основи для такого порівняння. Застосування ж різних часткових критеріїв не дозволяє отримати відповідь на це питання.