-   складування відвалів при розвідці родовищ корисних копалин шахтним і кар'єрним способами;

-    при розвідці покладів корисних копалин з використанням верстатів для буріння свердловин землю порушують транспорту­ванням бурових вишок та будівництвом зумпфів в місцях буріння свердловин і покриття прилеглих площ буровим шламом;

-   при сейсморозвідці, яка виконується з використанням вибуху зарядів   вибухівки,   мають   місце   локальні   порушення   ґрунтово-рослинного шару з утворенням деформованої свердловини і воронки на викид.

Порожнина і сама свердловина являють небезпеку для людей і тварин, що потребує їх ліквідації:

- лінійні засмічення земель гірськими породами при проведенні геологорозвідувальних канав механізованим або ручним способами;

- прокладання до місць розвідки та нестаціонарних промплощадок геологорозвідувальних робіт транспортних енергетичних комунікацій.

При бурінні геологорозвідувальних свердловин землі порушують­ся через транспортування та розміщення на місці буріння верстата, спорудження зумпфа для промивної рідини та через розтікання шламу, який видобувається із вибою свердловини. Найбільший збиток середовищу наносить шлам, яким забруднюється грунт, вода і повітря.

На ділянках ведення геологорозвідувальних та геофізичних робіт землі забруднюються також паливно-мастильними матеріалами, тампонажними розчинами та іншими технологічними матеріалами.

При відкритій розробці покладів корисних копалин у великих обсягах витрачаються земельні ресурси, придатні для сільського­сподарського виробництва. Земля витрачається для безпосереднього проведення відкритих гірничих виробок, для складування відвалів, для прокладання енергетичних і транспортних комунікацій, для спорудження промплощадок та для інших потреб. Кар'єри часто досягають глибини 400-600 м, і відповідно велика кіл