Викиди пилу із зовнішніх відвалів розкривних порід.

Загальну кількість пилу, що виділяється в атмосферу із зовнішніх відвалів розкривних порід визначають за формулою 27:

М₂₇  = К₃·К₄· К₅· К₆· К₇·F·q, г/с,(27)

             М₂₇ = 1,7·1,0·0,7·1,4·0,6·24894·0,014 = 348,376 г/с

де:

К₃ – коефіцієнт, який враховує місцеві метеорологічні умови (за     середньорічною швидкістю вітру). При швидкості вітру в районі робіт V=10 м/с коефіцієнт дорівнює 1,7;

К₄ – коефіцієнт, який враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла пересипання від зовнішнього впливу (відвал відкритий з чотирьох сторін), 1,0;

К₅ – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, що складується, 0,7;

К₆ – коефіцієнт, який враховує профіль поверхні  матеріалу, що складується, 1,4;

К₇ – коефіцієнт, який враховує крупність матеріалу (при середньому розмірі куска породи 5 ÷ 10 мм), 0,6;

F₂₇ – поверхня порушення в плані, м²  (Додаток 2);

q – винесення пилу з одного квадратного метра фактичної поверхні відвалу, 0,014 г/ м².

3.2  Визначення розмірів зон негативного впливу гірничого підприємства на природне навколишнє середовище

Для визначення зони впливу кар'єрів на склад атмосфери прилеглих до них зон пропонується методика О Б. Левінського.

Розрахунок виконується студентом одночасно за двома варіантами викидів забруднюючих речовин (NО₂, СО).

При роботі кар'єру в період між масовими виробничими вибухами, ф