фірму понад ринкову вартість її матеріальних активів, та ін.

Це поняття найчастіше вживають підприємці при діловому спілкуванні, під час продажу підприємств і навіть у судових справах. Широка приватизація приведе до того, що гра на гудвілі конкретного підприємства стане суттєвим моментом комерційних справ. Чималу роль може зіграти гудвіл і при нарахуванні податків. Про це на IV Міжнародній конференції «Актуальні проблеми інтелектуальної власності», проведеної в Криму у вересні 2000 року, розповів доктор технічних наук Павло Цибульов з Українського інституту науково-технічної та економічної інформації.

- Я хотів своєю роботою підкреслити, - пояснив Павло Цибульов, відповідаючи на запитання кореспондента «ДТ»,- що гудвіл - серйозний елемент бізнесу там, де ви маєте справу з інтелектуальною власністю. Якщо ви цим правильно користуєтеся, це корисно, якщо ви не знаєте деталей, вам доводиться сплачувати зайві податки тощо. На Заході це прекрасно розуміють і широко застосовують.

У Податковому кодексі України, у Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки майна» № 1891 від 10 грудня 2003 р., у

Наказі Фонду державного майна України «Про затвердження Інструкції розрахунку прогнозної вартості об'єктів приватизації» № 2110/354 від 29 листопада 2002 р. і в Інструктивному листі Фонду державного майна України «Щодо оцінки цілісних майнових комплексів під час приватизації» № 10-36-21 від 2 січня 2002 р. гудвіл визначається як нематеріальний актив підприємства.

У північноамериканських і західноєвропейських державах гудвіл належить до бухгалтерської категорії і являє собою неявний (нематеріальний) актив, що відображається у відповідній статті «Intangibles» активної частини балансового звіту підприємств.

Наказом Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» № 989 від 25 листопада 2002 р. гудвіл виключений з переліку нематеріальних активів підприємства і відповідно