Ці історичні умови 1 половини 19ст. безумовно знайшли відображення в економічних поглядах названих вчених - економістів. В своїх дослідженнях вони визнають, що значну роль у процесі суспільного виробництва відіграє суб’єктивний фактор; все більше уваги приділяється проблемам відтворення, реалізації та криз, нагромадження.
Видатним представником нової хвилі КПЕ в 1 половині 19ст. в Англії був Томас Роберт Мальтус (1766 – 1834).Він захищав інтереси землевласників.У всіх роботах він викладав економічні погляди, які становлять певну теоретичну систему.
Серед найортодоксальніших послідовників Рікардо були Дж. Мілль та Джон Мак-Куллох. Вони не лише визнали його систему, пропагували її, а й застосували для аналізу економічних процесів капіталістичного суспільства.
З Дж. Мілль (1773 – 1836) пов’язано багато культурних та наукових починань того часу: він був першим з засновників Лондонського університету. В його основних працях знайшли відображення його економічні погляди, в його працях міститься конкретний економічний аналіз основ капіталістичного господарства.
Розглядаючи корисність Сеніор дає визначення поняття граничної (спадаючої) корисності: “існує межа задоволення потреб, що може дати товар відповідного типу і, більш того, задоволення швидко зменшується задовго до досягнення цієї межі. Два предмети одного типу рідко приносять вдвічі більше задоволення ніж один предмет і ще рідше 10 принесуть вп’ятеро більше задоволення ніж два”. Сеніор визначає витрати виробництва через суб’єктивну категорію утримання, жертви двох об’єктів виробництва, капіталіста та найманого робітника.
З теорії витрат Сеніора випливає теорія ціноутворення. Дослідження закономірностей ціноутворення посідає значне місце в теоретичній системі Сеніора. На його думку витрати виробництва є лише регулятором цін, а визначення їх завершує співвідношення попиту і пропозиції. Теорія ціни є похідною від теорії утримання.
Основним напрямом теорії дослідження Сеніора була проблема розподілу суспільного багатства. Вона вирішувалася ним через теоретичні обґрунтування правомірності різних форм доходу, а саме: зарплати, прибутку, ренти і проценту.Поза його увагою не залишилися питання грошей та грошового обігу, міжнародної торгівлі.