Вступ

Процес стратегічного контролю - це безупинний адаптивний і творчий процес, що враховує зміну зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Існує кілька моделей процесу стратегічного контролю, який виділяються вітчизняними і закордонними вченими: В.І. Ляско, Л.П. Владимировою, Т.П. Любановою, А.В. Мясоєдовою, Ю.Л. Оленніковою, А.І. Ільїним, Д. Хасби, В.Д. Марковою, С.А. Кузнєцовою.

Аналізуючи їхні праці й економічну літературу по даній проблемі можна сказати, що:

-         включення в процес планування таких елементів, як контроль реалізації стратегії приводить до того, що даний процес описує стратегічний менеджмент, а нестратегічний контроль;

-         зведення стратегічного контролю тільки до формування, оцінки і вибору стратегії позбавляє його таких важливих елементів, як план, місія, цілі організації.

Оцінка і контроль реалізації стратегії логічно завершують процес стратегічного управління. Вони забезпечують стійкий зворотний зв'язок між роботою по досягненню цілей і самими цілями, що постають перед підприємством.

Сформулюємо основні задачі стратегічного контролю:

-         визначити, що і за якими показниками перевіряти;

-         оцінити стан контрольованого об'єкта відповідно до  прийнятих стандартів;

-         з'ясувати причини відхилень, якщо останні виявлені в ході оцінки;

-         провести коректування, якщо це необхідно і можливо.

Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей організації процесу стратегічного контролю на підприємстві та розкритті поняття "стратегічний контроль".