4. Зародження нового технологічного укладу збігається в часі з таким станом домінуючого укладу, коли останній наближається до максимально можливого ступеня використання свого потенціалу або уже ввійшов у режим максимально можливого використання, так що подальший ріст даного укладу стає неможливим.

5. Досягнення домінуючим укладом меж росту і падіння прибутковості супроводжується масовим перерозподілом ресурсів у технологічні ланцюги нового укладу. Цей процес називається технологічною революцією.

У світовому техніко-економічному розвитку виділяють періоди домінування п'яти послідовно змінюючих один одного техніко-технологічних укладів, кожному з яких відповідав свій "генотип" суб'єктів господарювання:

- I період -1770-1830 р.;

- II період - 1830-1880 р.;

- III період - 1880 - 1930 р.;

- IV період - 1930 - 1980 р.;

- V період - 1980 (90) до сьогодні.

Зміна представлених техніко-технологічних укладів супроводжувалася чотирма технологічними революціями. Перша характеризувала виникнення індустріального (машинного виробництва), друга - його масове поширення, а третя - перехід до його вищого, найбільш зрілій формі.

Техніка, технологія і людина зі своїми здібностями до праці - дві сторони того самого процесу, процесу розвитку продуктивних сил суспільства. Тому можна припустити, що закономірності, властивій макродинаміці технологічних укладів, повинні повною мірою відноситися і до макродинаміки здібностей людини до праці.

Становлення індустріального типу працівника було пов'язано з першими і другий промисловими революціями, переходом до машинного виробництва, появою цілого ряду нових галузей, видів транспорту, енергії. Усе це вимагало спеціальної професійної підготовки працівників і розвитку масової загальної і фахової освіти.