Вступ
Класично, що передумовою Концепції розвитку банківської системи стала банківська криза. Причини банківської кризи відомі:
- об'єктивна загальна економічна криза і падіння виробництва;
- вакуум законодавства спочатку, а в подальшому - численні його зміни;
- нестабільність грошової одиниці;
- відсутність досвіду управління кредитним портфелем за нових економічних умов.
Безперечно є і суб'єктивні причини, що пов'язані з не чітким чи безвідповідальним керівництвом банківською справою в тому чи іншому банку.
У широкому розумінні, комерційний банк – це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи. Таке трактування комерційного банку характерне для української практики, в якій усі банки, крім центрального, називаються комерційними.
У вузькому розумінні комерційний банк – це банк, який виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку. Так, він характеризується у банківській практиці Німеччини, США та інших країн, у яких, поряд з групою комерційних банків, діє велика група інших банків другого рівня, що не є комерційними.
Світова практика виробила два принципи побудови комерційних банків:
- принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;
- принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.