- лізинг рухомого майна – лізинг транспортних засобів, що не мають жорсткої прив’язки до нерухомих об’єкиів (автомобілів, тракторів, комбайнів, літаків тощо), і майна, що легко переміщується;
- лізинг нерухомості – лізинг будівель, споруд, залізничного транспорту та іншого майна, що має жорстку теріторіальну прив’язку;
- лізинг “секондхенд” – лізинг машин і обладнання, що уже були у використанні або морально застаріли за час зберігання. Лізинг обладнання, що вже було в експлуатації, на внутрішньому ринку країни може мати перспективу у зв’язку із скороченням платоспроможного попиту на певні товарно-матеріальні цінності, із розбалансованістю оптової торгівлі засобами виробництва, з відносно невеликими масштабами діяльності товарних бірж.
У цьому випадку об’єкт лізингу передається у використання не по первісній, а по оціночній вартості. Підприємство – постачальник самостійно або через лізингову компанію надає в лізинг майно, що було в експлуатації і яке на даний час простоює. Таким чином воно компенсує свої збитки від вимушених простоїв. Передбачивши в договорі лізингу термін, коли може знадобитися майно, підприємство-постачальник отримує його назад і знову зможе використовувати. Користувача лізингу в даному випадку може приваблювати відносно невисока вартість майна;
- груповий (великомасштабний) лізинг, або “біг-тікет-лізинг” застосовується при оренді майнових комплексів або дорогого майна (заводів, бурових платформ, літаків, суден) і є різновидом лізингу нерухомості.
- Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (капітальний) і оперативний лізинг. Це найбільш поширені види лізингу. На рівні закону вперше визначення фінансового та оперативного лізингу в Україні дано в законі “Про оподаткування прибутку підприємств”, де сказано, що фінансовий лізинг (оренда) – господарча операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає придбання з орендодавцем матеріальних цінностей за замовленням орендаря з наступною передачею орендарю права користування такими матеріальними цінностями на строк, не менший від строку їх повної амортизації ї обов’язковою наступною передачею права власності на такі матеріальні цінності орендарю.