Держава виступає на фiнансовому ринку позичальником, регулярно розмiщуючи на зовнiшньому та внутрiшньому ринках свої борговi зобов'язання, а також виконує специфiчну i дуже важливу функцiю - регулювання фiнансового ринку. Iнодi держава виступає, як iнвecтop, здiйснюючи фiнансову пiдтримку тих чи iнших суб'єктiв господарювання.

Державне регулювання фiнансового ринку полягає в здiйсненнi державою комплексних заходiв щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком та запобiганнi зловживанням i порушенням у цiй сферi. Державне регулювання здiйснюетъся з метою:

- створення умов для ефективної мобiлiзацї та розмiщення на ринку вiлъних фiнансових pecypciв;

- захисту прав інвесторів та iнших учасникiв фiнансового ринку;

- контролю за прозорiстю та вiдкритiстю ринку;

- дотримання учасниками ринку вимог aктів законодавства;

- запобiгання монополiзацї та сприяння розвитку добросовiсної конкуренції на фiнансовому ринку[5,c.8].

Хоча в процесi регулювання фiнансового ринку державою реалiзуютъся рiзнi пiдходи до регулювання дiяльностi професiйних та iнших учасникiв ринку - інвесторів i емітентів, державне регулювання має забезпечувати однаковi права й однаковий доступ до ринку вcix його суб'ектiв, максималъну прозорiсть ринку, конкурентне середовище, не допускати монополiзацї ринку. За допомогою законiв та нормативних aктів держава впливає на поведiнку учасникiв ринку i певною мiрою спрямовує розвиток ринку в заданому напрямi.

Усі учасники ринку беруть участь у cтвopeннi iнформацiйного забезпечення ринку. Суттєва роль у цьому процесi належить державним органам влади, якi формують вiдповiдну законодавчу базу та створюють належнi умови для її дiйового використання.