Через механізм фінансового ринку здійснюється акумулювання та розміщення тимчасово вільного грошового капіталу. Поняття «фінансовий ринок» тотожне поняттю «фондовий ринок». Коли мова йде про фінансовий ринок, що діє в просторі міжнародних економічних відносин, вживають поняття «світовий фінансовий ринок». Світовий (міжнародний) фінансовий ринок є механізмом купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозиції суб'єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.
Система світового фінансового ринку включає такі підсистеми: грошові (валютні) ринки; ринки капіталів; ринки банківських кредитів. Кожна з підсистем має справу з певним типом цінних паперів, що відображає умови купівлі-продажу тимчасово вільних грошей.
Валютний (грошовий) ринок є ринком цінних паперів (зобов'язань) тривалістю до один рік. Ринок капіталів — це ринок зобов'язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових цінних паперів (акцій, облігацій та їх похідних, векселів, виписаних на термін понад один рік). Ринок банківських кредитів — це ринок індивідуалізованих, неуніфікованих боргових зобов'язань, які, як правило, виключають існування вторинного ринку [11,c.10].
Розрізняють також первинний та вторинний ринки. Залежно від періоду закінчення операцій фінансові ринки поділяють на ринки касових (або поточних, «спот») та ринки строкових угод.
Ринок касових (поточних, «спот») операцій передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після дати укладення угоди. На ринку строкових угод розрахунок здійснюється пізніше, ніж на другий робочий день після дати укладення угоди.
Світовий (міжнародний) фінансовий ринок поділяється на централізований та децентралізований. Централізований світовий фінансовий ринок представлений біржами. Його також називають біржовим ринком. На децентралізованому (позабіржовому) світовому ринку торгівля повністю децентралізована і здійснюється переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомунікаційні системи, по телефону.