Для цього створюються великі колективи з представників фундаментальних і прикладних наук та виробництва. Це дає змогу максимально швидко впроваджувати нові наукові відкриття спочатку в експериментальне виробництво, а потім – у масове.

Рух на випередження стимулює швидкий розвиток саме тих наук, які стають теоретичною основою нових високих технологій (наприклад, так звані нанонауки). Забезпечення комерційної реалізації результатів інтелектуальної діяльності більш успішно може здійснюватися через спеціальні структури, які мають стати безпосередніми учасниками процесу створення об’єктів права інтелектуальної власності, здійснювати експертну оцінку їхньої ринкової привабливості, а також надавати інноваційним розробкам дієву маркетингову та фінансову підтримку.

Проблеми науково-технологічної сфери викликають великий інтерес як серед науковців, так і серед практиків. Це зумовлено також недостатньою розробленістю низки теоретичних і практичних аспектів у зазначеній сфері. Дослідженням цих проблем займаються відомі вчені, зокрема А.С.Гальчинський, В.М. Геєць, Б.А. Маліцький, А.І. Сухоруков, Л.І. Федулова та інші. Наукові дослідження проблематики інноваційної діяльності підприємств та впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво проводили вітчизняні та зарубіжні вчені, зокрема: І. Лукінов, М.Чумаченко, В. Карпов, А. Коренной, О. Амоша, Ю. Бажал, Л. Барютін, С.Козьменко, В. Бабич, П. Завлін, А. Васильєв, С. Ілляшенко, С. Покропивний, В. Захарченко, А. Кац, В. Трапезніков, М. Дворцин, В. Юсім.

Основними економічними проблемами технічного переозброєння та інноваційної діяльності вітчизняних підприємств є:

- низький рівень технологічного способу виробництва (велика питома вага ручної праці);

- багатоукладність економіки та переважання виробництв третього та четвертого технологічних укладів;

- високий показник зносу основних фондів;