Для ринків продовольчих товарів на сьогодні притаманні: динамічність і мінливість, наявність протиріч та конкурентність, відсутність вільних збутових ніш і дедалі відчутніший тиск розвинених країн на аграрну політику держав з перехідною до ринкових відносин економікою, до яких належить й Україна. Актуальною ця проблема є і для України, де в останньому десятилітті минулого віку обсяг виробництва сільськогосподарської продукції скоротився більше ніж удвічі.

Дослідженням агропродовольчих комплексів, аграрного виробництва та сучасного ринку продовольчих товарів в Україні та світі присвячено значну кількість наукових доробок вчених економіко-географів, економістів та аграрників. У зв'язку із здійсненням аграрної реформи у багатьох країнах Європи та Азії в останній період значно зросла й кількість опублікованих наукових праць з цього питання. Серед них варто зазначити доробки вітчизняних вчених, насамперед Балабанова Г.В., Нагірної В.П., Саблука П.Т., Кавецького І.Й., Мостенської Т.Л., Шубравської О.В., Савченка С.В., Сухого П.О. та інших. Фундаментальні праці опубліковані з питань розвитку агропродовольчої системи та продовольчої безпеки БалабановимВ.С. та Борисенко Є.Н., Дем'яненко В. і Рилько Д., Алісовим М.В. та Хорєвим Б.С., Виноградовим В.В., Трейсі М. та іншими. Значна кількість статистичного матеріалу стосовно теми дослідження су статистичних довідниках та інших статистичних виданнях.

Входження різних держав як рівноправних членів до світогосподарської системи висуває перед ними широкий комплекс проблем не тільки політичного, але насамперед економічного характеру. При цьому стає очевидним, що їх непросте вирішення буде відбуватися за умов формування нових економічних відносин, які ґрунтуються на ринковому регулюванні економіки. Ринок та державне регулювання в країнах Заходу сприймаються як аксіоматичні складові. В країнах, що стали на шлях постсоціалістичного розвитку, ці категорії взаємовиключали одна одну. Зазначена обставина стосується також і агропродовольчого сектора, який істотно відрізняється від інших галузей економіки, тому дослідження питань продовольчої безпеки різних держав, особливо в період здійснення глибоких структурних та соціально-економічних реформ і переходу до ринкового механізму господарювання, набуває першочергового значення.