18, с.183] та прогнозування пріоритетних напрямів науково-технічного співробітництва України з країнами СНД [18, с.184] з урахуванням доктрин розвитку науки в країнах СНД та концепції їх реформування дав змогу отримати нову інформацію, спрямовану головним чином на прикладне застосування наукової складової для досягнення конкретної мети – закріплення на світовому ринку.

Процедура прогнозування провадилась у три етапи, коли до чинників [12, с.22], що виконували функції експертизи у конкретній галузі, додавали серію припущень, в т. ч. стосовно майбутнього розвитку подій на ринку та їх часових обмежень. Крім того, вибирали найбільш ймовірний сценарій, а також зважали на чинники, які могли б вплинути на процес.

Тому зовнішньоекономічна стратегія України має бути спрямована на підтримку вітчизняної наукової складової, яка дає змогу в цілому добитися вирішення економічних і соціальних проблем, створення нових робочих місць, реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів та програм з метою реструктуризації підприємств на основі використання передової науки і техніки та технології, забезпечення конкурентоздатності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, насамперед на ринку СНД і Російської Федерації зокрема.

Сучасна експансія з боку інших держав має економічний, зокрема інтелектуальний характер. Надання кредитів (траншів), а також грантової підтримки видатним ученим ніколи не було спрямоване на технологічний розвиток країни, а було намаганням зберегти ринок для збуту низькоякісних іноземних товарів, а також використовувати кваліфіковану робочу силу, утримання якої в десятки разів дешевше за іноземний еквівалент.

Наприклад, урядом Великобританії з метою підтримки дій у рамках Дарвінівської ініціативи щодо пропагування британського освітянського, наукового та технічного досвіду у сфері збереження та довгоперіодичного використання світових біоресурсів оголошено про надання на 3 роки гранту обсягом 139 тис. фунтів стерлінгів для створення баз даних біорізновидів в Україні, Росії, Грузії та Казахстані. Тобто фактично за 1 млн. грн. закуповується інформація про наукові та дослідницькі структури вчених, які працюють у цій галузі, а також про безпосередньо завершені наукові розробки у чотирьох країнах [12, с. 23].