Централізована база даних зберігається в пам'яті однієї обчислювальної системи. Якщо ця обчислювальна система є компонентом сіті ЕОМ, можливий розподілений доступ до такої бази. Такий спосіб використовування баз даних часто застосовують в локальних мережах ПК.

Розподілена база даних складається з декількох, можливо пересічних або навіть дублюючих один одного частин, збережених в різних ЕОМ обчислювальної мережі. Робота з такою базою здійснюється за допомогою системи управління розподіленою базою даних (СУРБД).

За способом доступу до даних бази даних розділяються на бази даних з локальним доступом і бази даних з віддаленим (мережним) доступом.

Системи централізованих баз даних з мережним доступом припускають різну архітектуру подібних систем:

• файл-сервер;

• клієнт-сервер.

Файл-сервер. Архітектура систем БД з мережним доступом, припускає виділення одній з машин мережі як центральної (сервер, файлів). На такій машині зберігається централізована БД, що спільно використовується. Всі інші машини мережі виконують функції робочих станцій, за допомогою яких підтримується доступ призначеної для користувача системи до централізованої бази даних. Файли бази даних відповідно до призначених для користувача запитів передаються на робочі станції, де в основному і проводиться обробка. При великій інтенсивності доступу до одних і тих же даних продуктивність інформаційної системи падає. Користувачі можуть створювати також на робочих станціях локальні БД, які використовуються ними монопольно.

Клієнт-сервер. В цій концепції мається на увазі, що крім зберігання централізованої бази даних центральна машина (сервер бази даних) повинна забезпечувати виконання основного об'єму обробки даних. Запит на дані, видаваний клієнтом (робочою станцією), породжує пошук і витягання даних на сервері. Витягнуті дані (але не файли) транспортуються по мережі від серверу до клієнта. Специфікою архітектури клієнт-сервер є використовування мови запитів SOL.