p., Конвенцію №181 про приватні агентства зайнятості 1997 p. Україною ратифіковано лише 2 Конвенції - №2 (рат. 04.02.94) та №122 (рат. 29.05.68).

Основний нормативно-законодавчий акт який регулює зайнятість населення в Україні є Законон України «Про зайнятість населення», прийнятим Верховною Радою України 1 березня 1991 р. з наступними змінами та доповненнями.

Політико-юридичне значення зайнятості полягає в тому, що «кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці і на захист від безробіття» (стаття 23 Загальної декларації прав людини 1948 року).

Соціально незахищені громадяни перебувають на обліку в місцевих органах державної служби зайнятості. З прийняттям 21 березня 1991 р. Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів передано органам Міністерства соціального захисту населення, Міністерства охорони здоров'я України та місцевим Радам народних депутатів.

 Служба зайнятості в Україні утворена постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1990 року № 381 «Про створення державної служби зайнятості України». Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. № 47 затверджено Положення про державну службу зайнятості. Цим Положенням державна служба зайнятості визнана централізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.