’язкових платежів. Якби ці підприємства сплачували податки на загальних підставах і не користувалось пільгами, що діють на території СЕЗ, то показник податкового навантаження становив би 39,1%.

Коефіцієнт пільгового оподаткування вказує на те, що пільги, отримані ВАТ «Товкачівський щебзавод» , становлять більшу частину усіх нарахованих податків - приблизно 56,75% [8,c.333].

Як бачимо, підприємства отримують безсумнівну вигоду від пільгового режиму оподаткування. В першу чергу, це пов’язане з можливістю більш гнучкого ціноутворення, коли за інших рівних умов суб’єкти  підприємництва  можуть отримувати конкурентні переваги, встановлюючи нижчі ціни на власну продукцію, або збільшувати частку прибутку, встановлюючи ціни на діючому рівні. По-друге, ці підприємства відраховують до бюджетів у 2,3 рази менше, ніж ті, що оподатковуються на загальних підставах, а це дозволяє їм вкладати зекономлені кошти у розширення виробництва.

Складається враження, що такі “тепличні умови” для підприємств негативно відіб’ються на наповнюваності бюджетів усіх рівнів. А втрати, понесені доходною частиною бюджету, ніколи не будуть компенсовані. Для перевірки цього припущення на основі статистичних методів було розраховано прогнозні показники діяльності підприємств.

Розрахунки, проведені з допомогою програми Microsoft Excel, показали, що не дивлячись на від’ємне сальдо надходжень до бюджету та наданих пільг у 2008-2009 роках, надалі бюджетні надходження будуть зростати, повністю перекриваючи надані пільги . Це означає, що навіть протягом періоду дії пільг, бюджетні надходження зростатимуть за рахунок зростання обсягів виробництва продукції та надання послуг (темпи приросту випущеної продукції становлять в середньому 20% на рік і спричиняють пропорційне зростання надходжень до бюджету).

Регресійний аналіз дозволив вивести залежність між наданими пільгами та випуском продукції . Ця залежність розраховується за формулою: