Україна має досить високий науково-технічний потенціал, що відповідає рівню сучасних розвинених країн. Тим не менше, є ряд істотних проблем, які різко знижують соціально-економічну ефективність його використання. Дані аналізу показують, що спостерігається тенденція зниження основних показників науково-технічної діяльності та її фінансування, що свідчить про низький рівень централізованого державного регулювання цього процесу.

Також існує необхідність вирішення комплексу проблем, пов'язаних з недостатньою сформованістю складових елементів інноваційної інфраструктури. Завдання, які необхідно вирішити при цьому полягають у реалізації наступних заходів:

- розробити державну програму розвитку національної інноваційної інфраструктури з чітким визначенням інструментів державної підтримки, спрямованих на реалізацію програми;

- удосконалити структуру державного управління у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності з метою введення системи відповідальності та стабільності органів державного управління;

- прерогативою держави має стати не тільки створення умов для здійснення необхідних НДДКР, але й активна участь у таких розробках фінансової та контролюючої складової;

- створити умови для розвитку фінансової складової ІІ: фондового ринку, ринку облігацій, страхових компаній, венчурних, інвестиційних компаній, сформувати надійну і прозору нормативно-правову базу, що враховує інтереси як інвесторів, так і підприємств інноваційного бізнесу;

- підвищити ефективність і розширити застосування прямих методів державної підтримки та стимулювання інноваційної діяльності: пряме інвестування, надання грантів, надання фінансових гарантій, держзамовлення на розробку найважливіших нових технологій;

- розробити заходи, спрямовані на вишукування можливостей державної підтримки і перспектив організації виробництва на території Україні інноваційної продукції 5 - 6 укладів