Система охорони інтелектуальної власності являє собою комплекс науково-технічних, соціально-економічних та правових проблем, об’єднаних складними відносинами. Сучасні тенденції розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності є похідними від сучасного стану та тенденції розвитку світової економіки, яка в останні роки характеризується головним чином її інтелектуалізацією та виходом за межі територіальних кордонів окремих країн, тобто глобалізацією.

Глобалізація економічних відносин викликає необхідність інтернаціоналізації системи правової охорони інтелектуальної власності, яка передбачає перш за все гармонізацію національних законодавств та процедур врегулювання спорів за допомогою міжнародних договорів.

Для усвідомлення загальносвітових тенденцій розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності необхідно з’ясувати такі важливі питання, як:

- які є об’єктивні економічні передумови подальшого розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності;

- яким чином просувається процес адаптації правової системи до науково-технічних та соціально-економічних умов, що постійно змінюються;

- які існують перспективи побудови загальносвітової системи правової охорони інтелектуальної власності.

У країнах з ринковою економікою вже досить давно усвідомили, що саме конкуренція є найкращим засобом регулювання діяльності людини, ефективним методом взаємної координації індивідуальних дій без примусу чи безпідставного (необґрунтованого) втручання влади. Від останніх потрібно лише ретельно продумані юридичні норми та засоби (механізми) їх реалізації, щоб кожний мав право безперешкодно виробляти та придбати все, що може створюватися в різних галузях. Для цього потрібні правові інститути, включаючи законодавство про комерційні корпорації та інтелектуальну власність, які б дозволяли створювати ефективно діючу конкурентну систему.