3. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
Держава гарантує інвалідам право на матеріальне забезпечення та соціальну захищеність. Інвалідам, які ніколи не працювали і, відповідно, не застраховані у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» гарантує надання соціальної допомоги.
Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І і ІІ групи, непрацюючі інваліди ІІІ групи, діти-інваліди до 16 років.
Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на допомогу і соціальну пенсію, соціальна допомога або пенсія призначається за їх вибором.
Допомога призначається у таких розмірах:
- інвалідам з дитинства І групи — 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з дитинства ІІ групи — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- інвалідам з дитинства ІІІ групи — 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- дітям-інвалідам віком до 16 років — 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Допомога інвалідам І, ІІ групи та непрацюючим інвалідам
ІІІ групи призначається на весь час інвалідності. Дітям-інвалідам допомога призначається на час інвалідності, але не більше як по місяць досягнення дитиною 16 років. Якщо дитина-інвалід після досягнення 16 років визнана інвалідом з дитинства, то допомога буде виплачуватися в новому розмірі за її заявою.
Виплата допомоги припиняється, якщо пропущено строк переогляду у МСЕК. У разі повторного визнання інвалідом виплата допомоги поновлюється. Якщо строк переогляду пропущено з поважних причин, то виплата допомоги поновлюється з дня зупинення, але не більше як за 12 місяців; якщо без поважних причин - не більше як за один місяць.