групу можна умовно назвати активною. Якщо в структурі офіційних міжособових стосунків переважають активні неформальні групи і стосунки, то керована система буде функціонувати найбільш ефективно, даний орган буде найбільш керованим;

б) неформальна група та її лідер байдужі до офіційної організації, її керівника та виконуваних нею функцій. Таку групу можна охарактеризувати як нейтральну; [7,c.311].

в) неформальна група неприязно ставиться до офіційної структури – організації та її керівника. Як правило, подібне ставлення спрямоване і персоніфіковане: члени групи, особливо її лідер, ледве переносять офіційне керівництво з боку певної особи; не завжди відкрито, але все-таки намагаються протидіяти їй; всі явні або вигадані помилки в роботі органу схильні пов'язувати з "несимпатичними" для них особистостями керівника та "підтримуючих" його працівників. У цьому разі ми маємо справу з протидіючою неформальною групою [10,c.74].

На перший погляд, нейтральній неформальній групі слід віддати перевагу перед протидіючою. В цілому це так, але не завжди. Нерідко нейтральність свідчить про формальне ставлення до роботи і виконання службових обов'язків, в той час як протидія може бути викликана щирим, хоча, можливо, і помилковим прагненням поліпшити діяльність офіційної організації в цілому.

Однак у принципі з позицій забезпечення ефективності управління протидіюча група та її лідер справляють на систему внутрішній збурюючий вплив, який потрібно усувати [10,c.214].

Завдання керівника, що обумовлені інтересами управління, полягають у тому, щоб постійно підтримувати і максимально використовувати активність першої групи і прихилити до себе, активізувати другу.