Серед найбільш відомих праць, присвячених дослідженню конкуренції, є праці М. Портера. Крім цього, вагомим внеском М. Портера в дослідження конкуренції є дослідження загальноконкурентних стратегій, тобто висновок про існування тільки двох шляхів досягнення оптимального функціонування організації: або організація стає у своїй галузі виробником з найнижчим рівнем собівартості, або організація диференціює свою продукцію (послуги) в тих напрямках, які цінуються покупцями такою мірою, що вони готові заплатити найвищу ціну за володіння ними.
Розгляд моделі М. Портера слід починати з вивчення детермінант «національного ромба» країни, а також структури категорії «конкурентні переваги» (або ключові фактори успіху). Треба мати на увазі, що комбінація ключових факторів успіху (КФУ) не є постійною та універсальною для всіх галузей. Кожна окрема галузь має свої специфічні вимоги до такої комбінації. Для більш поглибленого вивчення матеріалу теми доцільно зупинитися на методах визначення КФУ [7,c.101].
Ключові фактори успіху - це головний чинник, який формує конкурентоспроможність реально існуючої системи (підсистеми, елементу тощо), що функціонує в ринковій економіці.
Категорію «конкурентоспроможність» розглядається у двох аспектах: як конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність організації.
Синтетичним показником конкурентоспроможності продукції може виступати ступінь його відповідності вимогам цільових груп споживачів або ринку за найважливішими на даний момент характеристиками. При розгляді конкурентоспроможності продукції акцентується увага на необхідність відокремлення категорій «показники» та «параметри» конкуренто-спроможності. Слід зупинитися на визначенні параметрів як кількісних характеристик властивостей продукції та на визначенні показників як сукупності системних критеріїв кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності. Показники конкурентоспроможності є похідними і базуються на параметрах. Згідно з такою класифікацією можна виділяти множину груп параметрів конкурентоспроможності (технічні групи, економічні, нормативні тощо), які мають різні переліки та зміст залежно від особливостей продукції, що випускається.