[17,c.28].

У відповідності з виокремленими задачами можна визначити і певні рівні розуміння: описовий, порівняльний, пояснюючий, узагальнюючий, оцінювальний, проблемний. Безумовно, пояснення явища вимагає більш високого рівня розуміння, ніж простий опис. Щоб пояснити, потрібно визначити місце цього явища в системі уже відомих понять і уявлень. Для цього необхідно і описувати зовнішній вигляд, і порівнювати дане явище з іншим. Аналогічно, щоб оцінити, необхідно спочатку вияснити сутність, підсумувати основний зміст, врахувати можливі зв'язки і наслідки.

Порушення послідовності рівня розуміння ускладнює розв'язання навчальних задач. Зрозуміло, не всі роздуми і судження учнів правильні і зрілі. Але їх погляди поки що тільки формуються. Тому вчителю необхідно знайти логічні переходи від одних рівнів розуміння до інших, більш високих, від обговорення фактів до обговорення актуальних питань. Розуміння слід розрізняти не тільки по рівнях, але і по формі. Так, при розгляді питання ”що це таке?”, учневі іноді достатньо взнати знайомий предмет, щоб миттєво осмислити і дати відповідь, а тому й зрозуміти. Таке розуміння можна умовно назвати опізнавальним. Це розуміння буде проявлятись у всіх випадках, коли відповідь на будь-яке запитання була знайдена попередньо.

Зустрівшись з цим же питанням в подібних умовах, учень не будує заново розуміння, а використовує вже наявну відповідь, іноді доповнюючи її і частково перебудовуючи в залежності від обставин. Якщо ж питання “що це таке?” по відношенню до предмету,який є маловідомим і зустрічається вперше, то миттєвого розуміння не буде. Потрібно буде шукати відповідь. Можна знайти у вигляді пояснення в якомусь довіднику, підручнику тощо. Може пояснити це і вчитель. Таке розуміння можна назвати співвіднесеним. Від інших форм розуміння воно відрізняється тим, що всі необхідні ланцюги побудови розуміння даються в готовому вигляді. Від учня вимагається лише співвіднести нове з тим, що він знав раніше, прослідкувати у відповідності з своїм власним досвідом і пізнаннями достатню аргументованість і логічний зв'язок пояснення. Це означає, що тут не вимагається активної роботи мислення і уяви. Навпаки, щоб зрозуміти, необхідно відчути весь хід роздумів, тобто вникнути в пояснення, співставити з раніше відомим в даній області, визнати правильність аргументів і т.д.