Необоротні (або фіксовані) активи менш ліквідні, ніж оборотні (поточні), призначені для використання протягом тривалого періоду часу. Вони важко реалізуються, тому що необхідний певний час та додаткові витрати.
Необоротні активи включають в себе:
1. Нематеріальні активи - придбані права користування природними ресурсами, майном і об’єктами інтелектуальної власності [5,c.6].
2. Основні засоби являють собою засоби праці, що багаторазово використовуються в господарському процесі, не змінюючи при цьому свою матеріально-натуральну форму.
3. Інші необоротні активи, до яких належать:
- незавершене будівництво;
- довгострокові фінансові інвестиції, інші фінансові інвестиції;
- довгострокова фінансова заборгованість;
- відстрочені податкові кредити;
- інші необоротні активи.
У міжнародній практиці необоротні активи, їх ще називають внеоборотні, являють собою засоби, що:
1) мають термін корисної служби більше одного року;
2) використовуються в діяльності підприємства;
3) не підлягають перепродажеві покупцям.
У цю групу не включається земля, призначена для продажу та будинки, що більше не використовуються у процесі виробництва.
Принципи оцінки необоротних активів підприємства в Україні і міжнародній практиці відображені в стандартах бухгалтерського обліку. Стандарти бухгалтерського обліку - це нормативно-правові акти, що визначають принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності [16, c.33].
Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).