За характером застосування нематеріальні активи схожі на основні засоби. Вони використовуються тривалий період, приносять прибуток, і з часом велика частина з них втрачає свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури, складність визначення вартості, невизначеність при виявленні прибутку від їхнього застосування. Оцінка нематеріальних активів відбувається за узгодженням сторін при їхньому внеску в статутний капітал на основі цін світового або внутрішнього ринку. У вартість нематеріальних активів входять покупна ціна, витрати, зв'язані з придбанням і приведенням у стан готовності цих активів. Вартість нематеріальних активів включається в собівартість продукції шляхом нарахування зносу.
Виділяють 4 види нематеріальних активів:
1) об'єкти інтелектуальної власності;
2) права користування природними ресурсами;
3) відкладені витрати;
4) ціна фірми.
Об'єкти інтелектуальної власності розділяють на два види: регульовані патентним правом (об'єкти промислової власності) і регульовані авторським правом [9,c.39].
Права користування природними ресурсами складають право користування земельною ділянкою, надрами і право на геологічну та іншу інформацію про надра.
Відкладені витрати - організаційні витрати і витрати на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки.
Ціна фірми - різниця між вартістю фірми як єдиного цілісного майнового-фінансового комплексу, що має визначену репутацію, і балансовою вартістю майна цієї фірми.
Незавершене виробництво – це вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.