ацією державної регіональної фінансової політики та забезпечення реалізації регулюючих функцій місцевими органами управління.

Слід зазначити, що пошук шляхів удосконалення регулювання місцевих бюджетів пов’язаний із системним дослідженням проблемного поля формування та виконання місцевих бюджетів, ідентифікацією проблем та розробкою конкретного інструментарію, комплексу заходів та рекомендацій щодо їх розв’язання.

Вихідним етапом дослідження проблемного поля бюджетного процесу на місцевому рівні є вивчення проблем формування дохідної бази місцевих бюджетів.

Як свідчить проведений аналіз, нині в Україні переважна частина державних ресурсів формується в Державному бюджеті, що не відповідає принципу самостійності місцевих бюджетів, який декларується в чинному законодавстві. У зв’язку із цим місцеві органи влади не мають повної незалежності та отримують додаткове фінансування за рахунок системи трансфертів. Ситуація значно погіршується відсутністю адекватної наявним вимогам системи відповідальності місцевих органів влади за ефективне використання фінансових ресурсів.

Через обумовлений недостатньою дохідною базою розрив між доходами і видатками місцевих бюджетів, який покривається за рахунок міжбюджетних трансфертів, значно погіршуються стимули до економічного розвитку як розвинених, так і нерозвинених територій. Це пов’язано з тим, що розвинені території змушені передавати додаткові доходи до державного бюджету, що знижує їх мотивацію для подальшого розвитку, а нерозвинені території гарантовано отримують трансферти, тому не мають необхідності в пошуку резервів економічного розвитку [15,c.109].

У зв’язку із цим, важливим напрямом удосконалення державного регулювання місцевих бюджетів є формування дієвих важелів, здатних стимулювати органи місцевого самоврядування до розвитку власної дохідної бази.