Саме поняття «самоврядування» виникло та було вжите в період Великої французької революції, щоб підкреслити самостійність громади щодо держави. У 1808 р. прусський міністр барон фон Штейн використав ідею самоврядування в законі про статуси міст.

Місцеве самоврядування в його сучасному розумінні з'явилося в середині XIX ст., і його становлення можна розподілити за п’ятьма етапами. Термін «місцеве самоврядування» вперше обґрунтував німецький юрист Р.Гнейст для визначення такого виду управління на місцях, за якого територіальні громади законодавчо було наділено правом самостійного вирішення місцевих проблем [23,c.105].

У Західній Європі та Північній Америці за останні двісті років право на місцеве самоврядування, незважаючи на значну різноманітність систем, стало конституційно визнаним у більшості держав. Конституційні норми в цих країнах гарантують муніципалітетам, провінціям, іншим регіональним та територіальним утворенням право самостійного урядування і самоорганізації. Зовсім недавно всі посткомуністичні держави Східної Європи внесли положення про місцеве самоврядування до своїх конституцій та законів [25, c.178].

Становлення місцевого самоврядування в Україні розпочалося на теренах розбудови Київської держави в період IX-X ст., на цьому етапі з’явилися земства, які існували під керівництвом дворянства, де можна було прослідкувати елементи децентралізації влади. Більш активного розвитку місцеве самоврядування дістало наприкінці ХІХ ст., після відміни кріпацтва, що в свою чергу позитивно вплинуло на розвиток сільського господарства, промисловості та інших економічних і політичних процесів [5, c.179].

Узагальнюючи вищезазначене, можна визначити етапи становлення місцевого самоврядування в Україні (рис. 1.1), які охоплюють п’ять етапів розвитку місцевих фінансів.