В Україні обов’язковим для підтримки та розвитку фінансової бази місцевого самоврядування є введення в систему місцевого оподаткування податку на нерухомість чи майно. Враховуючи зарубіжний досвід, базою оподаткування слугує нерухоме майно, а підставою для визначення суми сплати можуть бути як його оціночна вартість, так і його площа.

На особливу увагу заслуговує новий для України екологічний податок. [24,с.79]. Суть цього податку полягає в оподаткуванні ресурсопотоку – введення ресурсно-екологічних податків, пов’язаних з використанням природних ресурсів та забрудненням довкілля, що є екологоекономічним інструментом, але водночас запобігання збільшенню податкового тягаря для населення й суб’єктів підприємництва шляхом зниження ставки оподаткування праці чи доходу [18, с. 325].

У Податкового кодексу [1,с.288] детально розписано і встановлено ставки екологічного податку, одним з аспектів якого є сплата податку у відсотках від придбаного пального. Він сплачуватися споживачами пального при його купівлі через мережу підприємств роздрібної торгівлі. Також екологічний податок сплачується забруднювачами навколишнього середовища, які здійснюють викид небезпечних речовин в атмосферу, водні та земельні ресурси.

Отже, вважаємо, за доцільне залучені кошти спрямовувати до спеціального фонду місцевих бюджетів. Це забезпечить можливість місцевим органам самоврядування спрямовувати кошти на подолання найзначущих потреб екології регіону. Варто надати право місцевим органам самоврядування частину цих коштів спрямовувати до бюджету розвитку, але використовувати виключно за програмами розвитку регіону на становлення енергозбережних та безпечних для довкілля технологій на екологічно небезпечних підприємствах.

Також слід надати органам місцевого самоврядування в межах законодавства можливості надання пільг стратегічно важливим підприємствам, за умов застосування стратегічних програм зі встановлення ресурсоощадних та екологічно безпечних технологій.