- нецілеспрямовані, переплутані, неясні комунікації;

- ригідні, інертні, стереотипні, негуманні, не спрямовані на допомогу іншим і такі, що надмірно обмежують життя, правила поведінки;

- соціальні зв’язки, наповненні страхом і загрозою.

Також, В. Метюз і К. Мізанович виявили десять відмінностей між щасливими і нещасливими сім’ями. [2; 24]

Ознаки нещасливої сім’ї:

-         не мають єдиної думки з багатьох питань і проблем;

-         погано розуміють почуття один одного;

-         говорять слова, що дратують іншого;

-         часто почуваються не коханими;

-         не звертають уваги один на одного;

-         відчувають потребу, яка незадоволена, у довірі;

-         відчувають потребу у людині, якій можна довіритись;

-         рідко роблять компліменти один одному;

-         часто змушені поступатись один одному;

-         бажають, щоб їх любили сильніше.

Оскільки межа благополуччя є досить хиткою, то важко однозначно сформулювати поняття, котре б охарактеризувало б усі такі сім’ї. Опис таких сімей можна знайти під термінами кризова сім’я , проблемна сім’я, аморальна сім’я, сім’я алкоголіків і наркоманів та багато інших термінів [13]. Тому спробуємо розглянути існуючі класифікації сімей у складних життєвих обставинах.

Несприятливими для формування особистості дитини є сім’ї, де духовні потреби другорядні і їм на заміну ставляться інші: накопичення, жадоба до збагачення, що призводить до шкоди у розвитку дитини. В таких сім’ях найчастіше 1-2 дитини [38].

Нерідко один з батьків веде аморальний спосіб життя. Для сім’ї є характерним рівень освіти і культури. Такі батьки часто відвідують школу, вислуховують вчителів, однак все одно не вміють впливати педагогічними виховними засобами, що призводить до авторитарного стилю спілкування, взаємному нерозумінню. Звідси невміння розумно організува