ного газу і швидкості утворення та взаємодії іонів у плазмовому струмені. Але це відбувається при температурах до 10·103. При збільшенні температури плазмовий струмінь починає стискатись під дією магнітного пінч-ефекту. [8].
Використовуючи данні з таблиці 2.1 побудуємо графік залежності питомої теплоємності плазми (Cpl) від середньомасової температури плазмового струменя на зрізі сопла плазмотрона (Tpl).
Рисунок 2.2—Залежність питомої теплоємності плазми від середньомасової температури плазмового струменя на зрізі сопла плазмотрона
На рис. 2.2 представлена залежність питомої теплоємкості плазми від середньомасової температури на зрізі сопла плазмотрона. З графіку видно, що зі зростанням середньомасової температури плазмового струменя збільшується його питома теплоємність. До температури 14899 К теплоємність зростає незначно, а потім іде різке підвищення до 24000 Дж/кг·К при температурі 19626 К і далі знову повільний спад. Зростання теплоємкості плазми зі зростанням температури можна пояснити тим, що при підвищені температури відбувається розвиток процесу іонізації, ступінь однократної іонізації зростає.