Висновки

Проаналізувавши основні параметри і властивості гелієвої плазми та побудувавши графіки залежності можливо зробити наступні висновки:

1.       Побудовано графік залежності однократної іонізації від середньомасової температури на зрізі сопла плазмотрона та встановлено, що чим вища середньомасова температура плазмового струменя на зрізі сопла плазмотрона, тим вища ступень іонізації, на яку впливають такі процеси як: термічна іонізація при зіткненні атомів у досить сильно нагрітому газі; ударна іонізація зарядженими частинками; фотоіонізація.

2.       Встановлено, що зі збільшенням температури на зрізі сопла плазмотрону відбувається зростання питомої теплоємності плазмового струменя, що пов’язано з процесами зростанням ступеня однократної іонізації.

3.       При постійному перерізі сопла плазмотрону, збільшення температури та витрат плазмотвірного газу сприяє зростанню швидкості плазмового струменю. Середньомасова температура плазмового струменя зі збільшенням витрат газу – зменшується, так як збільшується кількість молекул газу. При однокової потужності.

4.       Значення середньомасової температури плазмового струменя на зрізі сопла плазмотрона визначеної за питомим внеском енергії та законом збереження енергії не співпадають. Зі зростанням температури розходження у розрахунках збільшується через те, що не враховуються: витрати на іонізацію та дисоціацію газу, зміну теплоємності, використовується математичне припущення при переході dT→ΔT.  

5.       Природа плазмотвірного газу впливає на теплофізичні характеристики плазмового струменя і умови теплообміну при порошковому напилені. За однакової ентальпії азот, який входить до складу повітря, займає значення нижче температури 5000 °C в порівнянні з аргоном (Т=13000°C) та гелієм (Т=17000°C).