Одним з основних вимог, що пред'являються до насадженням загального користування, є цілісність і доцільність композиції парків, садів, скверів і бульварів. Приступаючи до їх реконструкції, слід визначити загальний композиційний задум, службовець основою для постановки конкретних композиційних завдань, і вибрати прийоми формування просторів. Він може бути орієнтований на імітацію фрагмента природної природи, згустку активного міського життя або на проміжні варіанти і повинен відображати:

містобудівну ситуацію, визначальну функціональну характеристику парку (скверу, саду, бульвару) як елемента конкретного міста, природно-кліматичної зони;

рекреаційні можливості реконструюється об'єкта, його величину, ландшафтні характеристики, особливості функціональних, просторових і планіровочпих зв'язків з навколишнім простором, санітарно-гігієнічні та мікрокліматичні умови території і т. д.

Постановка композиційних завдань передбачає визначення конкретних архітектурно-просторових якостей парку (саду, скверу, бульвару), виявлених в результаті зіставлення його рекреаційних можливостей, містобудівної ситуації, економічних умов створення та експлуатації, характеру візуальної, планувальної та функціональної зв'язків з містом.

При виборі конкретних прийомів архитектурнопространственной організації території парку (саду, скверу, бульвару) необхідно враховувати особливості матеріалу, що формує паркові простору, а також розвиток і сприйняття його композиції у часі, просторі і при русі. Ці специфічні для озеленених просторів умови повинні бути виражені: певним чергуванням пейзажних картин, що розкриваються відвідувачу під час руху, і їх взаємної зв'язком і підпорядкованістю основним задумом; завершеністю пейзажів на кожному етапі розвитку рослин з урахуванням особливостей росту різних порід; вибором прийомів формування парку (саду, скверу, бульвару), відповідних постійних змін, які відбуваються з насадженнями протягом року (особливостям цвітіння і в'янення, графічності і більшій глибині пейзажів зимового періоду).