Озеленені простори урбанізованих територій, як елементи системи природнього каркасу
37

1.а. До нього відносять одноярусні насадження з заповненням 0,7 та вище, які мають горизонтальну замкнутість крон;

1.б. До якого відносять 2-х та 3-х ярусні насадження, які мають вертикальну замкнутість крон при загальній заповнюваності 0,7 та вище.

2. Напівзакритий ландшафт, по характеру розміщення стовбурів на ділянці також розділяють на 2 підтипи:

2.а. До якого відносяться ландшафт з рівномірним розподіленням дерев по площі;

2.б. До якого відносять ландшафти з груповими розміщенням дерев.

3. У відкритому ландшафті поділяють:

3.а. Відкритий ландшафт з поодинокими деревами;

3.б. Відкритий ландшафт без дерев.

Естетична оцінка ландшафту виконується по трибальній системі: один бал заслуговують ті ділянки. Які без особливих заходів можуть бути використані повноцінні місця відпочинку; два бали заслуговують ті ділянки, які потребують відносно невеликих заходів по покращенню ландшафту; три бали надають ділянкам, які створюють погане враження і потребують корінних заходів покращення.

Кінцевими результатами садово-паркового підрахунку являється: складання плану існуючих насаджень з відображенням в ньому виділень деревно-чагарникової рослинності, а також не покритих насадженнями територій; опис насаджень та заходів по їх реконструкції, необхідної інженерної підготовки території, благоустрою, підвищенню естетичних переваг ландшафту та подальшому веденню садово-паркового господарства.

Садово-парковому (ландшафтному) підрахунку по виділам підлягають лісопарки, захисні зони, крупні сади та парки, лісові масиви і тд.

В міських насадженнях та на найбільш цінних ділянках зелених масивів проводиться детально інвентаризація дерев та чагарників.

Детальна інвентаризація включає повну характеристику кожного дерева (назва породи, виду, форму, сорт, вік, загальну  висоту та висоту штамба; форму, орієнтацію, ширину та щільність крони; діаметр стовбура на висоті 1,3 м) з описом його декоративних якостей (форми, стану та забарвлення листя та хвої; відтінку, форми квітів, суцвіть та плодів; кольору та будови кори), з вказанням рослинного групування, до якого воно відноситься (масив, куртина, солітер, живопліт), і його композиційно-декоративного значення для парку.