Розділ XII «Конституційний Суд України» визначає склад та повноваження Конституційного Суду, встановлює гарантії незалежності та недоторканності суддів.

Розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» встановлює порядок подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін і доповнень до Конституції та порядок їх розгляду.

Розділ XIV «Прикінцеві положення» вказує, що Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.

Розділ XV «Перехідні положення» закріплює положення щодо чинності діючого законодавства в частині, що не суперечить Конституції України, та порядок вирішення інших питань, що виникли у зв’язку з прийняттям нової Конституції України.[1]

«Конституція України - це єдиний, наділенй найвищою юридичною силою та гарантований нормативно-правовий акт, через який Український народ і Українська  держава виражають свою суверенну волю, утверджуючи освнови конституційного ладу, засади конституційно-правового статусу людини, принципи та інституту здійснення народовладдя, визначає систему і функції органі державної влади й органів місцевого самоврядування, механізм реалізації державно-владних повноважень і територіальний утрій держави.

Данне визначення створює найзагальніші уявлення про юридичні властивості та якості Основного Закону, які визначають її сутність, зміст, походження, юридичну силу, систему та структуру, форму та умови дії в умовах сьогодення.[36, с .191]