Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за п. 2, п. 3 ст. 40, п. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України
13

Перелік застосовуваних до працівників дисциплінарних стягнень визначено ст. 147 КЗпП. Такими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення. Наприклад, до державних службовців може бути застосовано зауваження чи попередження про неповну службову відповідність [4].

Не вважається дисциплінарним стягненням позбавлення працівника частково чи в повному обсязі преміальних виплат, які є складовою частиною заробітної плати працівника.

Не враховуються при застосуванні п. 3 ст. 40 КЗпП стягнення, оголошені в усній формі або накладені некомпетентним органом чи погашені строком давності.

Відповідно до ст. 1471 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, яким надано право прийняття на роботу [2].

Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише на підставах, передбачених законодавством.

Статтями 148 і 149 КЗпП передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом (адміністрацією) безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.